Білашівський ліцей Мізоцької селищної ради Рівненського району Ріівненської області

У процесі навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та психологічної служби навчального закладу. Одним із цих етапів є перехід учнів початкової школи у середню.
П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для розкриття батьківського та педагогічного потенціалу.
Перехід від початкової школи до серед­ньої — процес непростий як із фізіологічної, так і з психологічної точки зору. Дуже добре, що у сучасній психології та педагогіці цій про­блемі приділяють належну увагу.
Складність виховання підлітків полягає в тому, що дорослі вважають їх дітьми, а вони самі прагнуть бути дорослими. Ось чому невміла опіка і навчання батьків пригнічують підлітка. І він бачить у цьому приниження своєї гідності. І він прагне грубо, різко уникнути опіки. У процесі формування характеру підліток виявляє нестійкість свого психологічного стану: підвищену збудливість, часті швидкі та різкі зміни настрою, форм поведінки.
У даний період формуються моральні почуття, але в поведінці підлітка не завжди поєднуються слова, почуття і діла, тому на це слід звернути велику увагу.
Виникає закон нерівномірного індивідуального розвитку. Так само приходить розумовий і соціальний розвиток.
Ці розвитки не співпадають у різних життєвих сферах. Дитина може бути зовсім дорослою фізично, зате розумове і соціальне відста­ватиме від ровесників.
І все ж дівчата і хлопці так чи інакше стикаються з однаковими проблемами: взаємовідношення з батьками, ровесниками, учителями, самотність, перша любов, вибір професії, шкідливі звички, зовнішній вигляд, фанатизм і секти, молодіжна мода, музика, незалежність від батьків, проблеми підліткового сексу, кумири, ідеали. І подолати всі ці проблеми підлітки повинні з допомогою батьків, учителів, деколи і психолога, який повинен бути у кожній школі.Батьки повинні
бути великодушні: помагати своїм дітям найти спільну мову з ними. Любити один одного, говорити про це, навчатись виражати свою любов словами.
Батьки не повинні заходити в кімнату до дитини без стуку, або в відсутності господаря кімнати. Повинні не рушати особисті речі, не підслуховувати телефонні розмови. Необ­хідно залишати за підлітком право вибору друзів, одягу, музики. Чесно говоріть, коли ви відчуваєте роздратованість, та не згадуйте старих гріхів, а говоріть про сьогоднішнє положення. Однак при цьому ніколи не тисніть, не наказуйте фізично, не принижуйте. Між батьками і дітьми все повинно бути загальним: і успіх, разом переживати, і сльози, і радість, сміх, разом співпереживати, надіятись, мріяти - все це приводить, до укріплення, з'єднання сімейних стосунків. Нехай підліток буде присутнім при всіх рішеннях сім’ї і буде її рівноправним учас­ником, нехай висловлює свою думку, мету. І у іншим питаннях що сто­суються підлітка, батькам буде легше допомогти.
У ЦЕЙ КРИЗОВИЙ ПЕРІОД БАТЬКИ, вчителі, друзі, рідні повинні допомогти підліткові перебудувати це самоутвердження в суспільстві.
З цією метою у 5 класі проведено батьківські збори.Ознайомлення батьків із труднощами адаптації дитини та способами їх подолання

Батьки виконують вправу "Рецепт чарівної страви "Любов".

Шановні батьки, якщо ви хочете бути щасливими і такими ж бачити своїх дітей, то виховуйте їх так, щоб в один чудовий день почути:

- Дякую вам за те, що давали мені чесні відповіді на важкі запитання.
- Дякую вам за те, що ви завжди з розумінням відносились до мого бажання бути незалежним і давали мені свободу.
- Дякую вам за те, що ви дозволяли мені робити помилки.
- Дякую вам за те, що ви завжди так доброзичливо відносились до моїх друзів.
- Дякую вам за те, що ви ніколи не нагадували мені про мої помилки.
- Дякую вам за те, що ви пробачали мої грубі та образливі слова і зауваження.
- Дякую вам за те, що намагалися давати мені більше безумовної батьківської любові, ніж грошей.
- Дякую вам за те, що ви навчили мене поважати авторитет інших людей, цінувати відвертість.
- Дякую вам за те, що ви виступали проти моїх хибних та неприємних вчинків, ніколи не погоджуючись з ними.